приділити


приділити

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "приділити" в других словарях:

  • приділити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • приділити — див. приділяти …   Словник синонімів української мови

  • приділяти — I = приділити (віддавати комусь / чомусь певний час, певне місце, увагу), присвячувати, присвятити, надавати, надати II ▶ див. давати I, 2), ділити I, улаштувати I, 3) …   Словник синонімів української мови

  • приділений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приділити. || приді/лено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • приділення — я, с. Дія за знач. приділити, приділяти …   Український тлумачний словник

  • давати — I = дати 1) (комусь особисто, до рук), подавати, подати; вручати, вручити (в офіційній, урочистій обстановці); передавати, передати (від однієї особи до іншої); роздавати, роздати (кільком, багатьом); віддавати, віддати (перев. повертаючи узяте,… …   Словник синонімів української мови

  • улаштувати — I = влаштувати, улаштовувати, влаштовувати 1) (забезпечити тимчасовим житлом на ніч чи на якийсь час), поселити, поселяти 2) (помістити когось де н. на якомусь місці перев. зручно, вигідно), у[в]мостити, у[в]мощувати, примостити, примощувати 3)… …   Словник синонімів української мови

  • быти — (>50000), ѤСМЬ, ѤСТЬ (в соч. с отрицанием не НѢСМЬ, НѢСТЬ); 3 л. мн. ч. СОУТЬ; 3 л. ед. ч. имперфекта БѦШЕ; 3 л. ед. ч. аориста БЫ и БѢ гл. I. Как самостоятельный гл. 1.Существовать; иметься: дъва разбо˫а ѥсте. ѥдинъ иже съвлачить съ оубогааго …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • гладити — ГЛА|ДИТИ (9), ЖОУ, ДИТЬ гл. 1. Тереть, растирать: гладѩщю же ему левканию. приде к нему иоанъ б҃ословъ. и гл҃а что дѣеши гусарю. ре(ч) же гусарь тру вапы ПрЮр XIV, 36б. 2. Гладить, поглаживать: дрѹзи ѥмѹ нозѣ гладѩть. инии по лѩдвь˫амъ тѣшать ѥго …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • надавати — I = надати 1) (про людину за допомогою виразу обличчя, погляду, пози тощо видозмінювати свою зовнішність); напускати, напустити (зі сл. на себе , надавати своїй поведінці, зовнішності неприродного вигляду, характеру) Пор. набирати I, 3), удавати… …   Словник синонімів української мови

Книги

Другие книги по запросу «приділити» >>